13 Травня 2026

Історія польоту — подорож аеропортом Бірмінгема

Related

Як індустріальне місто стало простором даних, знань і технологій

Протягом більшої частини своєї історії Бірмінгем був символом британської...

Веслування в Бірмінгемі: від університетських традицій до промислових каналів

Веслування займає особливе місце в історії спорту Англії. Задовго...

Гольф у Бірмінгемі: від історичних коренів до сучасної відкритості

Якщо починати розповідь про історію та розвиток гольфу в...

Namaste для  Бірмінгема

Йога, яка довгий час вважалася східною дисципліною, доступною лише...

Share

Аеропорт Бірмінгема вперше був відкритий у 1939 році. Тоді він належав міській раді, як муніципальний аеропорт і був розроблений для задоволення потреб місцевих жителів і промисловців міста Бірмінгем і прилеглих районів. Під час війни Міністерство авіації взяло на себе контроль і розробило ділянку, побудувавши дві жорсткі злітно-посадкові смуги. У 1946 році аеропорт знову відкрився і цивільні рейси відновилися. До 1954 року існували рейси до Дубліна, Белфаста, Глазго, Единбурга та Джерсі, але довжина злітно-посадкових смуг обмежувала використання більших літаків.

Розширення основної злітно-посадкової смуги в 1966 році призвело до збільшення кількості реактивних літаків, які використовував аеропорт. А відкриття Національного виставкового центру за кілька хвилин допомогло прорекламувати аеропорт наприкінці 1970-х років. Відтак у травні 1984 року королева відкрила головний термінал, що дало можливість збільшити кількість маршрутів і збільшити кількість пасажирів, які користуються аеропортом Бірмінгема. Подальший розвиток головної злітно-посадкової смуги допоміг залучити регулярні рейси до США та чартерні рейси в інші країни, такі, як Домініканська Республіка та Мексика. Більш докладно читайте на ibirmingham.info.

Бірмінгему потрібен аеропорт

Аеропорт Бірмінгема розташований у районі Соліхаллу, за 13,1 милі на південний схід від центру Бірмінгема та за 10,9 милі на північний захід від Ковентрі. Аеропорт Бірмінгема, який обслуговує англійський Мідлендс, є сьомим за завантаженістю аеропортом Сполученого Королівства, обслуговуючи більше ніж 12 мільйонів пасажирів на рік у період до COVID-19. Через спад у 2021 році він обслужив лише 2 482 430 пасажирів.

Окрім внутрішніх рейсів до Шотландії, Нормандських островів і острова Мен, аеропорт Бірмінгема пропонує міжнародні рейси до Європи, Близького Сходу, Індійського субконтиненту, Північної Америки та Карибського басейну. Аеропорт Бірмінгема є операційною базою для Jet2.com, Ryanair і TUI Airways.

Досить цікава історія відкриття аеропорту. У 1928 році місцеві політики вирішили, що Бірмінгему потрібен аеропорт. Було розглянуто декілька місць, у тому числі Ширлі та Олдрідж, але врешті-решт було прийнято рішення побудувати аеропорт в Елмдоні.

Через Велику депресію та скорочення витрат будівництво розпочалося лише наприкінці 1930-х років, й аж 1 травня 1939 року об’єкт було визнано достатнім для обслуговування повітряного сполучення. Аеропорт Бірмінгема був офіційно відкритий герцогинею Кентською в супроводі прем’єр-міністра Невіла Чемберлена 8 липня 1939 року.

Перші пасажирські рейси з аеропорту Бірмінгема були до Кройдона, Глазго, Ліверпуля, Райда, Шорема, Манчестера та Саутгемптона. Пізніше були додані інші пункти призначення, доки цивільне використання об’єкта не припинилося після вступу Сполученого Королівства 3 вересня 1939 року в Другу світову війну.

Друга світова війна

Використовуючи назву RAF Elmdon після реквізиції Міністерства авіації, аеропорт використовувався в основному, як льотна школа та база авіаційної армії флоту Королівських ВПС. Під час війни трав’яну злітно-посадкову смугу було замінено двома жорсткими злітно-посадковими смугами, щоби бомбардувальники Avro Lancaster і Stirling, виготовлені на заводі Cofton Hackett, могли пройти повітряні випробування перед доставленням їх ескадрильям. Після закінчення військових дій 8 липня 1946 року аеродром повернувся до цивільних, але залишився під контролем уряду.

Після війни аеропорт в основному використовувався для авіаперегонів і ярмарків аж до 1949 року, коли British European Airways вирішила літати з Бірмінгема до Парижа. Інші європейські міста були додані протягом 1950-х років і включали перелети до Цюриха, Дюссельдорфа, Пальми, Амстердама та Барселони.

Розширений термінал, відомий як International Building, був відкритий в 1961 році, а розширення головної злітно-посадкової смуги відбулося в 1967–1970 роках, щоб дозволити використовувати аеропорт турбогвинтовим і реактивним літакам. Почалися рейси до Нью-Йорка, відтак на початку 1970-х років аеропорт обслуговував мільйон пасажирів на рік через дуже перевантажений пасажирський термінал. У 1974 році нещодавно сформована столична рада графства Вест-Мідлендс узяла на себе управління аеропортом. А 16 вересня 1980 року аеропорт продемонстрував, що в змозі обслуговувати такі надзвукові авіалайнери як British Airways Concorde.

Щоб обслуговувати зростаючу кількість рейсів і пасажирів, в 1981 році почалося будівництво нового термінала аеропорту по інший бік злітно-посадкової смуги. Його місткість була 3 мільйони осіб. Він був відкритий у 1984 році Її Величністю Королевою й обслуговував рекордну кількість пасажирів протягом перших кількох років. У 1986 році, після того, як Рада округу Вест-Мідлендс була скасована, право власності на аеропорт було передано новоствореному Об’єднаному комітету аеропорту Вест-Мідлендс.

Законом про аеропорти 1986 року

Та згідно із законом про аеропорти 1986 року муніципальні аеропорти з оборотом понад 1 мільйон фунтів стерлінгів ставали державними компаніями. 1 квітня 1987 року право власності на аеропорт було передано Birmingham International Airport plc, публічній компанії з обмеженою відповідальністю.

У липні 1991 року відбулося відкриття другого терміналу аеропорту Бірмінгема — Eurohub. Концепція, яка була розроблена в Сполучених Штатах для внутрішніх операцій, дала змогу Eurohub ще більше удосконалитись, розв’язавши проблеми митного та імміграційного контролю, які раніше вимагали окремих терміналів. Це був перший у світі термінал, який об’єднав внутрішніх і міжнародних пасажирів.

А 3 березня 2000 року Її Величність Королева в супроводі герцога Единбурзького офіційно відкрила будівництво термінала вартістю 40 мільйонів фунтів стерлінгів, яке мало забезпечити появу двоповерхової зали для прибуття, яка вперше з’єднала два пасажирські термінали, і новий пірс із трьома повітряними мостами, 16 нових стійок реєстрації, новий зал для отримання багажу із 6 «каруселями», 12 нових закладів громадського харчування та торгівельні точки, а також нові митні та імміграційні зали.

А ще в березні 2003 року Бірмінгемський аеропорт, прагнучи забезпечити пасажирів більшими зручностями та полегшеним доступом до громадського транспорту, відкрив систему повітряно-залізничного сполучення вартістю 11 мільйонів фунтів стерлінгів і розв’язку громадського транспорту вартістю 7 мільйонів фунтів стерлінгів. Бірмінгем був першим аеропортом у світі та єдиним місцем у Європі, де представлено Air-Rail Link, розроблену в Австрії кабельну систему, яка успішно працює в Лас-Вегасі з 1999 року.

12 млн пасажирів на рік

Два потяги, які складаються з двох вагонів кожен, можуть перевозити до 1600 людей на годину між залізничною станцією та пасажирськими терміналами із часом у дорозі лише 90 секунд. Після прибуття на залізничну станцію пасажири заходять на Birmingham International Interchange, двоповерхову станцію громадського транспорту, що робить пересадку між усіма видами транспорту ще простішою. В планах аеропорту Бірмінгема збільшити кількість пасажирів, адже епідемія COVID-19 у минулому, а прагнути завжди є куди. 

Джерела:

... Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.