Грінпіс — це рух людей, які пристрасно прагнуть захистити природу від знищення. Ці люди бачать свою планету зеленою, здоровою та мирною, яка повинна залишитись такою для майбутніх поколінь. Грінпіс має групу в Бірмінгемі, яка регулярно зустрічається. Під час таких зустрічей обговорюються можливі кампанії, акції та плани. Усе це відбувається, як правило, у другий четвер кожного місяця. Показово, що такі зустрічі відбувають на Грін Лейн — це назва вулиці та невеликого району у Вайлді Ґрін, історія якого сягає XVIII століття. Більш детально про бірмінгемський Грінпіс та його «подвиги» читайте на ibirmingham.info.
Історія створення організації
Якщо розглянути історію створення організації Грінпіс, то вона розпочалася в 1971 році, коли натхненна своїм баченням більш зеленого, захищеного та мирного світу, команда з дванадцяти осіб вирушила з канадського Ванкувера, на старому рибальському човні, щоб запобігти проведенню ядерних випробувань.
Ці активісти щиро вірили, що кілька людей можуть не просто вплинути на ситуації, а докорінно змінити її. Відтак вони бачили свою місію в тому, щоб стати безпосередніми, реальними свідками випробувань ядерної бомби США в районі Аляски, та запобігти цьому.
Саме тоді вперше була застосовано словосполучення — Грінпіс. Назвавши себе так, екіпаж судна заявив ЗМІ, що їхня мета дуже проста, чітка та прямолінійна — провести чітку червону лінію між людьми смерті та людьми життя. Активісти наполягали на збереженні довкілля для своїх дітей та майбутніх поколінь.
Як відомо, судно так і не дісталося місця вибухів, випробування бомби відбулося, але це було останнє випробування Сполучених Штатів Америки в цьому районі. Це сталося тому, що ця, здавалося б, невдала ініціатива, успішно змінила громадську думку, що стосувалося проведення таких випробовувань. І саме з того часу глобальна місія Грінпіс щодо охорони навколишнього середовища захопила серця та розуми людей по всій Канаді. А вже через кілька місяців це ж бачення поширилося по всьому світу, так зародився рух Грінпіс.
Діяльність, фінансування, акції
Сьогодні Грінпіс складається з 27 незалежних національних та регіональних організацій у понад 55 країнах Європи, Америки, Африки, Азії та Тихого океану, а також координаційного органу Greenpeace International.
Це незалежна організація, яка не приймає жодного фінансування від урядів, корпорацій чи політичних партій. Її роботу фінансують прості люди. Це означає, що Грінпіс може вільно протистояти урядам і корпораціям, відповідальним за руйнування природного середовища, і наполягати на реальних змінах.
Грінпіс робить це, розслідуючи, документуючи та викриваючи причини руйнування та забруднення природи. В організації працюють над досягненням змін шляхом лобіювання, тиску з боку споживачів та мобілізації широкої громадськості. Тут також вживають мирних прямих дій для захисту планети та просування рішень для зеленого та мирного майбутнього.
Бірмінгемська група Грінпіс
Що стосується бірмінгемського осередку Грінпіс, то в рамках більшої організації Грінпіс Великобританії функціонує місцева група. Вона є незалежною глобальною природоохоронною організацією. Бірмінгемська група налічує 63 особи, які регулярно проводять зустрічі, обговорюючи кампанії, події та плани.
Особливого розголосу набула акція бірмінгемських грінпісівців, під час протестів проти неспроможності уряду Великобританії засудити французькі ядерні випробування. В той час прем’єр-міністр Джон Мейджор якраз відвідував з візитом Бірмінгем.
Мова про 13 червня 1995 року, коли президент Франції Жак Ширак оголосив, що Франція відновить випробування ядерної зброї в південній частині Тихого океану. Лише через кілька тижнів після обрання на посаду Ширак скасував трирічний мораторій на випробування, який його попередник Франсуа Міттеран запровадив у квітні 1992 року.
Ширак наполягав, що ця додаткова серія випробувань зброї була важливою для національної безпеки Франції та збереження незалежності її ядерного стримування. Вісім запланованих детонацій, які запланували на наступні кілька місяців, за його словами, нададуть дані, необхідні для переходу від реальних детонацій до комп’ютерного моделювання в майбутньому. Він також заявив, що це дозволить Франції підписати Договір про всеохопну заборону ядерних випробувань, який забороняв усі ядерні вибухи, як для військових, так і для інших цілей, до осені 1996 року.
Саме проти цих випробувань протестували активісти Грінпісу в Бірмінгемі. У той час Уряд Великої Британії опинився в ізоляції серед світової спільноти через свою неспроможність засудити ці випробування. Тим часом Грінпіс зірвав візит Джона Мейджора до конференц-центру та школи, яку той мав намір відвідати, що призвело до скасування можливості сфотографуватися і змусило його визнати рівень опозиції його мовчанню.
Активісти у футболках із написами проти випробувань, а також із плакатами затуляли роти шарфами, що символізувало злочинне мовчання уряду. Також лунали заклики до британського народу висловити свій гнів щодо французького уряду, бойкотуючи всю французьку продукцію доти, доки плани щодо подальших французьких ядерних випробувань не будуть скасовані.
Бірмінгемський Грінпіс — сучасні реалії
Нині Бірмінгемська організація продовжує свою боротьбу. Причому, ця боротьба приносить певні плоди та перемоги. Так у 2020 році Грінпіс вимагав, щоб Barclays, найбільший європейський банк, що фінансує викопне паливо, припинив підтримку нафтогазових та вугільних компаній і спрямував фінансування на відновлювану енергетику.
У підсумку активісти Грінпіс сприяли закриттю понад 95 місцевих відділень банку Barclays на головних вулицях міст Великобританії в рамках загальнонаціонального протесту проти постійної багатомільярдної підтримки банком викопного палива. Що стосується Бірмінгема, то відділення банку на Хай-стріт, Фредерік-стріт та Хеглі-роуд були виведені з ладу — бірмінгемські активісти Грінпісу відключили двері, не давши співробітникам змоги увійти всередину.
У кожному з відділень, по яких було «завдано удару», на вікнах були розклеєні зображення клієнтів Barclays з гаслами, у яких Грінпіс вимагав, щоб Barclays, найбільший спонсор викопного палива серед європейських банків, припинив підтримку нафтогазових та вугільних компаній та спрямував фінансування на відновлювані джерела енергії.
На думку активістів, банки несуть таку ж відповідальність за кліматичну надзвичайну ситуацію, як і компанії, що працюють із викопним паливом, які вони фінансують. Проте банкіри роками незаслужено уникали пильної уваги до своєї діяльності. Відтак активісти Бірмінгемської групи Грінпіс закрили відділення в місті, а їхні колеги з інших міст Великобританії, по всій країні, щоби привернути увагу до ролі Barclays у фінансуванні цієї неприйнятної ситуації. На думку активістів, для Barclays настав час назавжди відмовитися від фінансування викопного палива.
До слова подібні акції відбулися в понад 95 містах та селищах по всій Великій Британії. У центральних відділеннях на вікнах, так само, були розклеєні зображення клієнтів Barclays із гаслами — «Зупинити фінансування викопного палива» та «Зупинити фінансування надзвичайної кліматичної ситуації».
Джерела: