Бірмінгем — друге за величиною місто в Англії, і його часто називають не стільки футбольним, скільки промисловим містом. Попри те, що в місті проживає майже 1,1 мільйона мешканців, а в агломерації — 3,8 мільйона, місто, чи на жаль, чи на щастя, але не вважається футбольним мегаполісом, як інші великі міста країни. Однією з двох найвідоміших футбольних команд міста є футбольний клуб «Бірмінгем Сіті». Заснований у 1875 році, футбольний клуб є одним із найстаріших в Англії. Відтак про історію створення та про спортивні досягнення команди читайте на ibirmingham.info.
Створення команди «синіх»
Професійний футбольний клуб має свою назву — «Бірмінгем Сіті» з 1943 року. Він був заснований як «Смолл Ґіт Альянс» у 1875 році, потім перейменований на «Смолл Ґіт» у 1888 році та на «Бірмінгем» у 1905 році. З перших днів існування клубу форма першої команди завжди була синього кольору. Було випробувано кілька його варіацій, але той, що залишився незмінним протягом багатьох років — це королівський синій колір.
Навіть прізвисько «Блюз», яке отримав «Бірмінгем Сіті», відображає клубні кольори, у яких клуб грає з 1875 року. Відтак синій колір завжди був основним, з варіаціями білого оздоблення відповідно до вимог моди. У 1920-х роках, наприклад, спереду на футболках з’явилася велика біла літера «V». У сімдесятих роках «Сіті» з’явився в яскравому вбранні синього кольору із широкою білою вертикальною смугою. У 1980-х роках на футболках з’явилася червона окантовка.
Перша офіційна емблема «Бірмінгема» була похідною від щита, взятого з герба міста. До слова, коли район Бірмінгема був офіційно зареєстрований у 1838 році, він прийняв герб родини де Бірмінгем, колись лордів маєтку, як свою печатку. У 1972 році газета «Спортс Аргус» оголосила конкурс на створення нової емблеми клубу, під вигадливою назвою «Розробіть новий логотип для футбольного клубу «Бірмінгем Сіті».
Церква Святої Трійці й футбол
Переможцем конкурсу став намальований глобус і м’яч зі стрічкою, що містить назву клубу та дату його заснування, у звичайних синьо-білих кольорах. До нині це емблема футбольного клубу «Бірмінгем Сіті». Новий логотип був представлений у 1975 році в рамках святкування сторіччя клубу. Цей дизайн клубної емблеми замінив дуже популярну емблему з переплетеними літерами BCFC на синьо-білому тлі.
Як і багато інших футбольних клубів, що виникли наприкінці ХІХ століття, «Бірмінгем Сіті» був пов’язаний із церквою. «Сині» з’явилися під назвою «Смолл Ґіт Альянс» не просто так. Їхня назва була присвячена місцевому району міста. Кістяк же команди склала, чи сформувала група гравців у крикет із церкви Святої Трійці в Бордслі Грін. Вони грали на клаптику пустки біля Артур стріт у Смолл Ґіт, неподалік від того місця, де нині стоїть стадіон Сент-Ендрюс, і невдовзі отримали прізвисько «Язичники».
У 1877 році «Язичники» переїхали на новий майданчик у Спаркбруку, який називався Ladypool Road. Однак це місце швидко стало замалим, і за кілька місяців клуб знову переїхав до першого, по справжньому свого приміщення на вулиці Мунц-стріт. Ця подія сталася в 1877 році. А за два роки, 27 вересня 1879 року «Язичники» зіграли на Мунц-стріт матч, який став початком великого суперництва з «Астон Віллою» в Мідленді.
Професійний клуб
У 1885 році клуб став професійним, уклавши угоду з гравцями, згідно з якою вони почали отримували премії за взяття воріт. Коли в 1888 році була заснована Футбольна ліга, назву клубу було скорочено до «Смолл Ґіт», а сам клуб став першим, який отримав статус товариства з обмеженою відповідальністю. Назву «Бірмінгем» клуб заполучив в 1905 році, а «Сіті» було додано після Другої світової війни. У 1906 році клуб переїхав на стадіон «Сент-Ендрюс», який був збудований на місці колишнього цегельного заводу.
Якщо розповідати про спортивні успіхи команди, то вони досить скромні. Спочатку «Смолл Ґіт» розпочав свої виступи в новоствореній футбольній лізі The Combination, до якої входили команди з Мідленду та Півночі. Після першого сезону ця футбольна ліга була скасована. У наступному сезоні бірмінгемський клуб почав брати участь у новоствореному «Футбольному Альянсі». У жодній із цих ліг «Смолл Ґіт» не показував виняткової гри, так само як і якихось разючих успіхів.
У першому сезоні у «Футбольному Альянсі» команда посіла третє місце з кінця і стає лише другою у своєму місті. У той час у Бірмінгемі була ще одна команда ФК «Сент-Джорджс», яка виступала краще. Але все кардинально помінялося. У сезоні 1891–92 років «Смолл Ґіт» посів третє місце зверху, таким чином, кваліфікувавшись до Другого дивізіону футбольної ліги, тоді як ФК «Бірмінгем Сент-Джордж» був розпущений. Саме так усе починалося.
Що ж стосується нинішньої ситуації, то слід розповісти про успіх, який вважається найбільшим та найзначнішим за останні роки існування команди. У фіналі Кубка футбольної ліги, а в ті часи у 2011 році він називався Кубок Карлінга, «сині» влаштували одну із найбільших сенсацій в історії змагань, перемігши головного фаворита турніру лондонський «Арсенал», на чолі з легендарним Арсеном Венгером з рахунком 2:1. Саме тоді «Бірмінгем Сіті» забезпечив собі кваліфікацію до Ліги Європи УЄФА.
Нині домашнім стадіоном футбольного клубу «Бірмінгем Сіті» є «Сент-Ендрюс», відомий із червня 2018 року як «Стадіон трильйонного трофея Сент-Ендрюс». Він отримав таку назву через історію зі спонсорами. «Сент-Ендрюс» є домашнім стадіоном клубу вже понад століття, оскільки був побудований у 1906 році. Початкова місткість стадіону становила 75 000 глядачів, які розміщувалися на одній трибуні та великій відкритій терасі. Під час Другої світової війни стадіон постраждав від бомбардувань, і більша його частина була зруйнована.
У 1993 році, нові власники розпочали шестирічну програму реконструкції стадіону, під час якої «Сент-Ендрюс» був перетворений на повноцінну футбольну арену, яка відповідала вимогам Звіту Тейлора про безпеку на спортивних майданчиках. Під час реконструкції майже кожна зона була повністю перебудована. Нині стадіон вміщує близько 30 000 глядачів. Для тренувань клуб використовує тренувальну базу Wast Hills, яка знаходиться приблизно в 8 милях на південь від Сент-Ендрюса. Там же знаходиться будівля академії клубу, де молоді таланти можуть користуватися першокласними зручностями, медичними центрами, басейнами та спортзалами.
Історія тренерів
Починаючи з 1892 року футбольний клуб «Бірмінгем Сіті» мав 50 тренерів, у тому числі 9 тренерів-опікунів. Найдовше працював перший тренер команди — Альф Джонс, який очолював клуб 16 років. За цей час він разом із командою провів 566 ігор. А от тренером із найвищим показником перемог став Гаррі Сторер у період із червня 1945 року до листопада 1948 року. Він керував командою протягом 114 ігор, вигравши 51,8 %.
Що цікаво, ФК «Бірмінгем Сіті» майже завжди працював з англійськими, шотландськими або ірландськими тренерами. Але є кілька винятків, точніше, їх два. Перший — італійський чарівник Джанфранко Дзола, провів 24 гри. Наступним тренером іноземцем став іспанець Пеп Клоте. Він приєднався до «синіх» у березні 2018 року в якості асистента, а 4 грудня 2019 року був призначений головним тренером команди, після кількох місяців роботи з приставкою «виконувач обов’язків».
Джерела: