Бірмінгем є містом Великої Британії, яке дуже швидко розвивається, має багату історію, культуру, нескінчені пам’ятки архітектури. Серед цього історичного розмаїття медичні заклади Бірмінгема стоять відособлено. Пов’язано це з тим, що перші лікарні в місті з’явилися ще в середньовіччі, коли ними керували церкви, а за хворими доглядали ченці. Що ж стосується міських лікарень у тому розуміння, до якого всі звикли нині, то, до прикладу, перша загальна лікарня була побудована в Бірмінгемі в 1779 році, а в 1792 році був відкритий диспансер для бідних, щоб можна було отримувати безоплатні ліки. Більш детально про те, як розвивалась медицина в Бірмінгемі в ХІХ столітті та про історію відкриття в місті перших медичних закладів читайте на ibirmingham.info.
Перші бірмінгемські лікарні
Продовжуючи тему будівництва і відкриття лікарень у Бірмінгемі не можна забути про Королівську ортопедичну та спінальну лікарню, яка була відкрита в центрі Бірмінгема в 1817 році. А безоплатна лікарня Бірмінгема та Мідленда, яка нині перетворена на дитячу лікарню Бірмінгема, була відкрита на Стілхаус-Лейн у 1862 році. І вже на другий місяць своєї роботи заклад прийняв 16 дітей, які заповнили всі 16 койкомісць у лікарні.
Спалахи холери в Дадлі призвели до створення Ради охорони здоров’я в 1852 році, а потім госпіталю в місті в 1867 році. Міська лікарня на Дадлі-роуд, Вінсон-Грін, була побудована, як розширення робітного будинку в 1889 році за проєктами, рекомендованими Флоренсом Найтінгейлем.
На території Birmingham Heartlands з 1895 року існує ще одна лікарня. Коли її було створено, там могли лікуватись пацієнти, які потребували ізоляції. Перший із таких, хворий на натуральну віспу, був госпіталізований, одразу після відкриття. І до слова, саме в цій лікарні все й закінчилося, коли сюди в 1978 році був госпіталізований хворий з останнім у світі випадком віспи.
Приблизно в той самий час до приходського робітничого будинку Кінгс Нортон був приєднаний лазарет, який згодом став лікарнею Селлі Оук. Лікарня Соліхалл спочатку була робітничим будинком ще у 1839 році для «негідних бідняків», включаючи бездомних, хворих, людей похилого віку, а також хворих на віспу й туберкульоз. Століттям пізніше її офіційно перетворили на лікарню. Як бачимо, упродовж кількох століть у сфері медицини Бірмінгем не пас задніх.
Якщо ж говорити більш докладно про деякі з лікарень, які були засновані в кінці XVIII на початку ХІХ століть, то не можна не згадати Королівську ортопедичну лікарню. Саме в ті часи місто Бірмінгем швидко розширювалося, і населення зазнавало значних проблем, як у медичній сфері, так і в соціальній. Як відомо, загальну лікарню в Бірмінгемі було засновано в 1766 році для догляду за пацієнтами з медичними та хірургічними проблемами, а також за майбутніми матерями. Крім того, тут був диспансер, який забезпечував ліками та щепленнями.
Королівська ортопедична лікарня
При цьому в Бірмінгемі не було жодного забезпечення для людей із фізичними деформаціями, спричиненими проблемами з кістками та суглобами. Відтак 17 червня було створено комітет під головуванням графа Дартмутського, щоб започаткувати загальну установу для надання допомоги людям, які страждають від цих хвороб.
Першим хірургом у цій новій лікарні був пан Фрір, портрет якого зараз висить у залі засідань. З перших днів існування лікарня отримувала велику підтримку від місцевих мешканців і мала різні місця розташування. До прикладу, в 1877 році лікарню перенесли на Ньюхолл-стріт.
У 1888 році до лікарні було додано нове крило, яке збудували коштом пожертвування королеви Вікторії, яка, до того ж дозволила лікарні називатися «Королівською ортопедичною та спінальною лікарнею». Заклад почав приймати студентів-медиків Бірмінгемської медичної школи.
У той самий час, коли «Королівська ортопедична та спінальна лікарня» розвивалася на Ньюхолл-стріт, Birmingham Cripples Union на Херст-стріт опікувалася дітьми з поліомієлітом, туберкульозом кісток і суглобів і проблемами хребта.
Якраз у ті часи в медицині досить широко, почали використовуватись технічні досягнення, наприклад, перше застосування рентгенівських променів у 1898 році.
Внесок Джорджа Кедбері
Того ж року шоколатьє та філантроп містер Джордж Кедбері передав будинок і землю в Нортфілді, відомий як «Вудлендс», Спілці інвалідів Бірмінгема. А вже в 1925 році «Королівська ортопедична та спінальна лікарня» та Бірмінгемська спілка калік об’єдналися, і король Георг V офіційно назвав організацію «Королівська лікарня калік Бірмінгема».
У 20-х роках XX століття лікарня змогла інвестувати в амбулаторні та стаціонарні заклади, відповідно на Брод-стріт та у Вудлендсі, а також інші послуги реконвалесцентції. Упродовж цього періоду в лікарні працювало чотири хірурги, які проводили регулярні операції. Найвідомішим із них був містер Нотон Данн.
Він навчався у видатного хірурга-ортопеда сера Роберта Джонса, і допомагав надавати ортопедичне лікування військовим пацієнтам під час Першої світової війни. Сам же містер Данн найбільше відомий тим, що розробив метод зрощення паралізованих стоп, який використовувався в усьому світі впродовж багатьох років.
У 1932 році, після того, як лікарню відвідав сер Джордж Ньюман, який був головним лікарем Міністерства охорони здоров’я, він описав заклад і організацію його роботи, не, як державного закладу, яким керують з Уайтхолла, а, як тріумфальна співпраця, як добровільних, так і державних зусиль.
Історія Королівської ортопедичної лікарні за часів Національної служби охорони здоров’я, яка була створена в 1948 році, є одним із найбільших технічних, академічних і медичних досягнень із встановленням високих стандартів у догляді за хворими та фізіотерапії. Велике значення в лікарні приділялося підготовці медсестер і фізіотерапевтів, причому ці традиції збереглися досі.
Серед багатьох людей, які сприяли просуванню ортопедичної хірургії в Бірмінгемі, були Френсіс Аллен, який займався хірургією деформації хребта й Родні Сніт, хірург, який опікувався пухлинами кісток.
Благодійний фонд Королівської ортопедичної лікарні
Наприкінці XX століття була створена благодійна організація «Благодійний фонд Королівської ортопедичної лікарні», основним завданням, якої стала підтримка пацієнтів, їхніх сімей та осіб, які за ними доглядають, а також надання фінансування для підготовки фахівців, обладнання та навчання персоналу. У 2022 році ця благодійна організація була перейменована в «Королівську ортопедичну благодійну організацію».
У 2014 році один із колишніх пацієнтів закладу, пан Майкл Дубровскі помер після лікування хондросаркоми та залишив Фонду чималу пожертву. Ці гроші дозволили лікарні інвестувати в сучасну лабораторію — Лабораторію регенеративної медицини Дубровського. Її офіційне відкриття відбулося 17 грудня 2019 року.
Залишаючись вірними первинним цілям лікарні — допомагати місцевим жителям, 2022 року відкрилися в різних районах громади, такі клініки, як MSK у Harborne та Community Health Hub на Griffins Brook lane, який підтримує стажистів передових фізіотерапевтів і нових співробітників. Інноваційні роботизовані технології нині регулярно використовуються в ортопедичній хірургії, наприклад, на сьогодні за допомогою цього обладнання виконано понад 100 замін колінного суглоба.
Джерела: