Ідея створення футбольної ліги Бірмінгема була висунута футбольним клубом «Астон Вікторія», який був переможцем юнацького кубка Бірмінгема в 1888 та 1889 роках. У підсумку сімнадцять клубів були запрошені на зустріч у «Гранд Готель» у Бірмінгемі 31 травня 1889 року. Що правда, на зустріч прийшли представники лише 13 команд. Оскільки до змагань мали намір залучити лише 12 клубів, було проведено голосування, у результаті якого не пощастило команді «Вустер Роверс». Так була створена перша місцева футбольна ліга, детальніше про це читайте на ibirmingham.info.
Перший сезон ліги Бірмінгема
B&DL була однією з кількох нових ліг, що розпочала свою діяльність у 1889 році. Перший матч B&DL відбувся 7 вересня 1889 року. Напередодні, обидва кіддермінстерські клуби інвестували значні кошти в гравців і незабаром стали лідерами змагань. Особливо відзначився «Кіддермінстерський Олімпік», який виграв усі десять матчів, пропустивши лише 2 голи. А загалом команда виграла перші 12 матчів ліги, зігравши внічию лише двічі, а потім виграла ще наступні 7 ігор, «Олімпік» фінішував маючи у своєму активі 40 очок із 42 можливих.
Тоді за перемогу нараховували 2 очка. Слід зауважити, що набрати 95,23% можливих очок — це досягнення, яке ніколи не було перевершене в історії Ліги. До того ж це один із двох випадків, коли клуб пройшов сезон без поразок у вищому дивізіоні, другим таким можуть похвалитися земляки «олімпійців» «Кіддермінстер Харріерс», які повторили цей подвиг у сезоні 1937–38 років.
Потім трапилась вельми цікава історія. У першому чемпіонаті «Харріерс» стали другими. Однак 6 із запланованих 132 матчів так і не були завершені. Якби це трапилося в наш час, то за регламентом очки нараховувалися б, для заповнення підсумкової таблиці, але, то в наш час. Тоді ж B&DL вирішила, що чемпіонство можна не присуджувати відтак обидва клуби з Кіддермінстера не потрапили на п’єдестал.
Стосовно інших команд ліги, то «Грейт Брідж Юніті», «Олдбері Таун» і «Веллінгтон Сент-Джорджс» стали першими клубами B&DL, які взяли участь у Кубку Англії. Що правда, всі вони «успішно» вилетіли в першому ж етапі. Тим часом «Айронбрідж» і «Смітвікський вагонобудівний завод» стали першими клубами B&DL, які виграли кубки графств: «Смітвік» виграв Кубок Бірмінгема серед юніорів, а «Айронбрідж» — Кубок Шропшира.
Як не прикро, але з плином часу більшість із цих клубів зникли, і лише «Геднесфорд Таун» та «Кіддермінстер Харріерс» дожили до наших днів.
Другий сезон 1890–91 роки
У другому сезоні B&DL відбулася суттєва ротація клубів. Найбільш помітною стала втрата двох клубів із Кіддермінстера, мова «Харріерс» та «Олімпік». Команди просто вирішили об’єднатися під назвою «Кіддермінстер ФК» і почали грати у вищій за рейтингом Мідлендській лізі. Однак B&DL не залишилась без представника Кіддермінстера, резервна команда міста під назвою «Кіддермінстер Роверс» стартувала в B&DL у сезоні 1890–91 років.
Ще однією втратою можна назвати перехід «Айронбрідж» і «Сент-Джорджа» до Шропширської ліги, тоді як «Грейт Брідж Юніті», «Юніті Газ Департамент» і «Вілленхолл Піквік» просто відмовилися від участі в лізі. Але їм на заміну прийшли «Альянс Брайерлі Хілл», «Бертон Алма», «Старбрідж» і «Ведсбері Олд Атлетік», приєднавшись до B&DL. У підсумку не дивлячись на втрати, бірмінгемська ліга B&DL була представлена в сезоні 1890–91 років десятьма командами. Деякі з команд у тому році поміняли свої назви, так «Астон Вікторія» стала «Каунті Вікторією», тому, що клуб переїхав з Астона на крикетний стадіон «Каунті» в Еджбастоні.
Чемпіонат розпочався і складалося таке враження, що клуби не хотіли виконувати програму матчів. У другому сезоні ігор було значно менше, ніж у попередньому, але лише 71 гра з 90 запланованих була завершена. Однією з причин цього був розпад ФК «Кіддермінстер», це призвело до того, що «Роверс», який виступав у лізі B&DL не зіграв жодної гри після 7 березня. Ще одна причина, того, що не всі ігри чемпіонату відбулися, була позиція таких клубів, як «Олд Атлетік». Тут серйозно вважали, що різні місцеві кубкові змагання є більш прибутковими, ніж ігри ліги, а тому іноді їх пропускали.
Попри те, що клуб «Ведсбері» виграв свої перші 5 матчів у B&DL, та в деяких іграх він виставляв резервний склад, а деякі взагалі не грав. Фактично, «Ведсбері» провів лише 11 матчів, що стало найменшим показником серед усіх 10 клубів того сезону. А тому, у другому сезоні Бірмінгемської ліги знову не було оголошено жодного клубу-чемпіона. Хоча того року найближче до цього підійшов «Брайерлі Хілл», який виграв 17 з 18 ігор і очолив турнірну таблицю наприкінці сезону. Однак, маючи не зіграні матчі, будь-який із п’яти клубів, що розташувалися безпосередньо під ними, міг би посісти перше місце.
Того року вже чотири клуби B&DL потрапили до кубка Англії, а найбільшого успіху досягнув «Ведсбері», який програв 3:5 своїм найближчим сусідам і членам Футбольного Альянсу «Уолсолл Таун Свіфтс» у 3-му кваліфікаційному раунді. «Олд Атлетік» також став першим клубом B&DL, який дійшов до фіналу Кубка Бірмінгема серед дорослих, програвши 0:3 «Астон Віллі» після перемоги над чемпіонами Футбольного Альянсу «Стоком» у півфіналі.
Бірмінгемська ліга сезон 1891–1892
Влітку відбулася ще одна велика зміна клубів. Після розпаду ФК «Кіддермінстер», здавалося, що два клуби, які входили до його складу, «Харріерс» і «Олімпік», реформуються, «постануть із попелу» й повернуться до B&DL. Але ні, це зробив лише «Харріерс», замінивши «Кіддермінстер Роверс». «Бертон Алма» й «Геднесфорд Таун» того року теж залишили лігу, тоді як «Ведсбері Олд Атлетік» перейшов до вищої за статусом Мідлендської ліги, а «Грейт Брідж Юніті» повернувся після річної відсутності.
З’явились у лізі й новачок — «Реддіч Таун». «Каунті Вікторія» знову змінила назву на стару, ставши «Астон Вікторією» після повернення до Астона, і граючи там на Нижньому стадіоні. У підсумку вийшло так, що B&DL в порівнянні з минулим сезоном мала втрати, тепер ліга складалася з 9 клубів. Відтак зменшилась і кількість ігор, тепер їх стало 72. Однак, навіть за таких умов усі матчі не були зіграні. «Завдячуючи» аутсайдерам ліги «Грейт Брідж Юніті» та «Олдбері Таун» не зіграними залишились сім протистоянь.
Зате «Астон Вікторія» та «Сметвік Каркаж Воркс» фактично виконали особистий план ігор, зігравши 16 матчів, тоді як «Брайерлі Хілл Альянс», який фінішував на вершині турнірної таблиці, ставши впевненим лідером і мав в пасиві одну незіграну гру. У тому сезоні «Альянс», як ніколи порадував своїх шанувальників, він провів серію з восьми поспіль «сухих матчів». До слова, цей рекорд тримається донині. А загалом у тому чемпіонаті команда пропустила лише 8 м’ячів.
«Альянс» поза п’єдесталом
Однак, оскільки регламент чемпіонату не був виконаний командами на 100 %, тобто не були зіграні всі матчі, B&DL знову вирішила, що чемпіона не буде оголошено, що було, особливо не справедливим стосовно «Альянсу», якому довелося чекати до 1951 року, щоб, нарешті, його оголосили чемпіоном B&DL.
Так завершились три перших чемпіонати Футбольної ліги міста Бірмінгема та округів, які відрізнялись тим, що завершились без офіційного переможця. Та попри це, ці змагання красномовно показали, як у Бірмінгемі ставились до футболу — його тут просто любили й продовжують любити. До слова, із четвертого разу чемпіон Бірмінгемської та окружної ліги, нарешті, був виявлений, але це вже зовсім інша історія.
Джерела: