Рання авіація в Бірмінгемі розпочалася із заснування Бірмінгемського аероклубу в 1909 році. У 1911 році аероклуб переїхав на поле на фермі Біллеслі. Одним із перших членів новоствореного аероклубу був Едвін Проссер. В 1913 році маючи всього 17 років він отримав ліцензію пілота. Едвін був одним із перших пілотів ранньої авіації та брав участь у льотних показових виставках. Відомо, що пізніше Едвін переїхав до Австралії, а в 1917 році пішов добровольцем до Австралійського льотного корпусу, як інженер, але пізніше повернувся до Англії. Подальша доля одного з найперших та наймолодших пілотів Бірмінгема не відома, але відома історія Бірмінгемського аероклубу, читайте її на ibirmingham.info.
Перші бірмінгемські літаки з мотором
Отже, перший Бірмінгемський аероклуб був заснований у 1909 році. У той самий час у Мідленді, а якщо бути точнішим, то в Бромвічі почали літати літаками, які важчі за повітря і мають мотор. Місце першого такого польоту на літаку з двигуном — замок Бромвіч. Що цікаво, перший повітряний політ у замку Бромвіч відбувся не з льотних полів, а з поля для гри в гольф. Це поле було створене в 1896 році на північ від Бромфорд-роуд на височині над долиною річки Тейм.
Здійснив перший політ, такий собі Альфред Перикл Максфілд, це сталося через шість років після братів Райтів. Чоловік був одночасно й одним із перших пілотів і конструктором літаків. До цього він виготовляв велосипеди та мотоцикли на своєму заводі «Вікторія-роуд» в Астоні, але не покидав проєктування власного літака.
Що цікаво, корпус літака був здебільшого виготовлений із велосипедних труб і мав три велосипедні колеса. Літак був оснащений 3-сильним мотоциклетним двигуном Garrard-Maxfield. Максфілд здійснив низку успішних випробувальних польотів із того самого поля для гольфу восени 1909 року, а пізніше того ж року виставив свій літак у готелі Royal Hotel на Темпл-Роу.
Але повернемось до аероклубу. Заснований у 1909 році, аероклуб Мідленда був одним із найперших приватних льотних клубів країни та діяв в парку Данстолл поблизу Вулвергемптона. У 1912 році клуб переїхав на ігрові майданчики Касл-Бромвіч, де було побудовано ангар.
Аероклуб «Мідленд»
Аероклуб «Мідленд», вважається одним із найстаріших приватних льотних клубів країни, він мав 100 зареєстрованих членів. Того року це був лише один із чотирьох таких клубів у Великій Британії. Аероклуб розпочав свою роботу зі змагань із модельного польоту та планеризму, саме цим займалися його члени в Данстолл-парку, що у Вулвергемптоні.
У липні 1910 року було домовлено про те, що клуб отримає в оренду шістдесят акрів землі в Мінворті під авіаційний майданчик. Хоча протягом усього існування «Мідленда» основною його діяльністю залишалося моделювання, члени організації створили кілька повнорозмірних пілотованих планерів і навіть літаків із двигуном. У тому таки 1910 році він перейшов до повноцінних польотів, провівши перші шестиденні льотні курси в країні з 27 червня по 2 липня виключно для британців. У навчанні загалом узяли участь 22 літаки, пролетіти потрібно було, описавши в повітрі трикутник. У 1912 році клуб аероклуб «Мідленд» переїхав до Касл-Бромвіча.
Загалом 1910 рік був досить продуктивним для членів аероклубу «Мідленд». На початку року був побудований планер типу Chanute. Що, правда, політати йому так і не судилося, він був зруйнований, після зіткнення з деревом під час його буксування. На превелике щастя, тоді в планері нікого з пілотів та членів клубу, не було.
Моноплани, планери, моноплан-канар
Та на цьому пілоти-початківці не зупинилися. Наступним їхнім дітищем став моноплан половинного розміру. Його автором був Ернест Альфред Нобл. У повсякденному житті чоловік працював газетним редактором та художником. Родом він був із Лондона, на час своєї участі в аероклубі йому виповнилось 30 років. На жаль, як пройшли випробування цієї машини не відомо. Головне, що сам пан Нобл не постраждав, адже відомо, що пізніше в 1917 році він отримав сертифікат пілота, а до того під час Першої світової війни в журналі Flight були опубліковані кілька його ілюстрацій.
Натомість відомо про успішний проєкт ще кількох членів аероклубу. Мова про Едвіна Т. Проссера та Артура Мейфілда Бонехілла. Чоловіки так само розробили планер. Бонехілл, який народився в 1884 році, в повсякденному житті за межами свого захоплення планерами та літаками був виробником зброї. Цю професію він отримав у спадок, його дідом був Крістофер Джордж Бонехілл, відомий виробник вогнепальної зброї у Великобританії.
Відповідно Бонехілл-молодший працював у його бізнесі на заводі Belmont Firearms and Gun Barrel Works у Белмонт-Роу, що в Бірмінгемі. Сконструйований ним із напарником планер був типу Chanute, на ньому було здійснено кілька польотів, ба більше, планер здійснив ще й пасажирські рейси.Що правда, після цього в серпні 1911 року він зазнав аварії й розбився.
Ще одним бірмінгемцем, який залишив відомості про себе і свій планер, побудований в аероклубі «Мідленд» став Ральф Платт. Чоловік у березні 1911 року побудував, так званий моноплан-канар. До слова, «канар» перекладається з французької, як качка. Загальна вага літального апарату становила всього лише 70 фунтів, а площа крила була 222 квадратних фути.
Відзначимо, що на цьому планері не було здійснено жодного пасажирського польоту через те, що він був малого розміру й не мав для цього місця. Натомість було здійснено кілька дуже вдалих вільних та буксированих польотів без пасажирів. Пізніше в жовтні того ж року, планер переобладнали під біплан, і він літав ще до листопада. Але наприкінці осені 1911 року планер був знищений штормом. У звітах аероклубу є запис про те, що один із клубних планерів було здуто сильним вітром на інше літне поле.
Можливо, саме це й була машина Платта. Тим часом Ральф Платт не довго засмучувався із цього приводу і продовжив працювати над новими моделями, розпочавши роботу над монопланом із моторним двигуном, який він сподівався завершити вже до Різдва. Але більше в записах аероклубу ніякої інформації про новий планер немає.
Ще одним конструктором планерів, про якого збереглась інформація в записах аероклубу був Адольф Едвард Трайкл. Він розпочав роботу над планером, який розробив спільно з Бертом Волтером Бібі. Особливість цього планера була в тому, що він був повністю побудований із бамбука.
Модельні випробування були проведені наприкінці 1911 року, а будівництво планера розпочалося в лютому 1912 року. Буксировані польоти відбулися в серпні того ж року, але пізніше «бамбуковий» планер зазнав аварії. Зауважимо, що Адольф Трайкл був кравцем з Еджбастона, він народився в Сполучених Штатах Америки. Його напарник Бібі також був американцем. До 1911 року він був продавцем пива, який жив у Бірмінгемі.
Перша світова війна
Також слід сказати, що почесним секретарем аероклубу на початках був призначений містер Кобхем, а пізніше до нього приєднався містер Томпсон, який став спів почесним секретарем. На жаль, початок у 1914 році Першої світової війни став, фактично, кінцем роботи аероклубу «Мідленд», хоча своє існування він не припинив.
Відтак відомо, що у вересні 1925 року Міністерство авіації запропонувало цьому та всім іншим офіційно визнаним клубам два літаки Moth. У 1937 році клуб переїхав до аеропорту Елмдон, нині це Міжнародний аеропорт Бірмінгема, і став відомим організацією видовищних повітряних змагань.
Джерела: