У наш час багато британських річок усе ще мають проблеми з якістю води через стоки, каналізацію, сільське господарство та інші джерела забруднення, й уряд робить великі інвестиції на модернізацію водоочисних систем та підтримку природних процесів чистки річок. Більш детально про проблему і шляхи її вирішення тут: ibirmingham.info.
Визнання проблеми
Бірмінгем не є виключенням, місто стикається з проблемами водопостачання, включаючи засмічення каналів, до того ж вони заростають водоростями. Є ризики повеней через зміну клімату та спадщину підземного забруднення, мова про хлоровані розчинники, які потрапляють у підземні води через промислові відходи, хімчистки та знежирювачі металів, де вони досить повільно розчиняються, утворюючи токсичні, рухливі забруднення, що роблять воду непридатною для пиття та завдають шкоди здоров’ю.
Мова про збільшення ризику ракових захворювань, порушень нервової системи та гормонального фону, оскільки хлоровані розчинники є стійкими органічними забруднювачами, що просочуються крізь ґрунт. Отже, очевидно, що водоносні горизонти забруднюються в Бірмінгемі від діяльності людини.
Крім того, занепокоєння спеціалістів Великої Британії викликають посухи, які у зв’язку з діяльністю людини, та зміною клімату на планеті, стали в Британії однією з проблем, яка впливає на водопостачання. Так само на це впливають водопостачальні компанії, чия діяльність часто позначається на стані річок та надійності постачання води.
Щоб річкова вода стала придатною для пиття або використання у водопостачанні, її пропускають через сучасні очисні споруди. У Великобританії цим займаються комерційні компанії.
Хоча нинішня водопровідна вода в Бірмінгемі загалом м’яка та перевірена, місто підстраховується, борючись із забрудненням поверхневих, в основному річкових вод, потенційними перебоями з постачанням та управлінням, що вже став історичним, промисловим забрудненням ґрунтових вод.
Спадщина індустріального успіху
Коли говорять про Бірмінгем, зазвичай згадують фабрики, канали, металургійні заводи, кузні й шум індустріальної революції. І мало хто задумується, що все це дуже негативно, упродовж багатьох років впливало на якість води. А тим часом саме вода, її якість і стан, є одним із найточніших індикаторів екологічного стану в місті.
Річки Бірмінгема — Тейм, Коул та десятки менших водотоків, не лише протікають крізь міський ландшафт, вони несуть у собі пам’ять століть урбанізації, промислового зростання і екологічних помилок. Й останніх, на жаль, було не так уже й мало.
У XIX столітті Бірмінгем став символом технічного прогресу. Проте цей прогрес мав свою ціну. Промислові стоки, неконтрольовані скиди, випрямлення річищ і бетонування берегів перетворили річки на технічні канали. Навіть сьогодні, через десятиліття після деіндустріалізації, у донних відкладах багатьох водойм Бірмінгема зберігаються важкі метали й хімічні речовини, що впливають на біологічний стан річок.
За тим, сучасні дослідження показують, що значна частина водних об’єктів у межах Бірмінгема має лише «посередній» або «незадовільний» екологічний статус. Це не означає, що вода постійно забруднена чи отруйна, але вказує на хронічне перевантаження екосистем. Тобто ситуація така, що річці доводиться виживати, замість того, щоб жити.
У цьому контексті, однією з головних сучасних загроз залишаються стічні води. Бірмінгем, як і більшість старих британських міст, має складну комбіновану систему каналізації, де дощова й побутова вода часто потрапляють в одні й ті самі труби. Під час сильних опадів система перевантажується, і надлишок води скидається без повного очищення безпосередньо в річки.
Для мешканців це звучить абстрактно, доки не йдеться про реальні наслідки, як-то заборону купання, неприємні запахи, загибель риби, падіння довіри до міського середовища. Річка, яка могла б бути місцем відпочинку, стає зоною ризику.
Технології врятують
Очищення води в Бірмінгемі сьогодні — це поєднання інженерних технологій і політичних рішень. Міські та регіональні служби інвестують у модернізацію очисних споруд, зменшення кількості аварійних скидів, покращення контролю за якістю води. Сучасні станції очищення здатні видаляти не лише органічні забруднення, а й частину мікрочастинок і хімічних сполук.
Втім, техніка сама по собі не є панацеєю. Досвід Бірмінгема показує: без системного управління, прозорості та громадського контролю, а при необхідності й тиску, навіть найкращі технології працюють неповноцінно.
Що правда, в останні роки підхід до розв’язання проблеми змінився. Нині дедалі більше уваги приділяють так званим природоорієнтованим рішенням. Йдеться про відновлення заплав, створення прибережних зелених зон, штучних болотних систем, які працюють як природні фільтри. Рослини, ґрунт і мікроорганізми здатні затримувати забруднювачі ефективніше, ніж будь-який бетон і труби.
До всього такі проєкти змінюють не лише воду, а й саме відчуття міста. Відновлені річкові коридори стають простором прогулянок, тиші й контакту з природою. Іншими словами, мешканці Бірмінгема, отримують нову якість життя, у більш лояльному середовищі, яке стає менш агресивним.
Ще однією важливою особливістю Бірмінгема є активна участь університетів і мешканців у моніторингу стану води. Програми громадянської науки дозволяють волонтерам вимірювати базові показники якості води, фіксувати зміни, повідомляти про проблеми. Це не лише джерело даних, а і спосіб повернути людям відчуття відповідальності за річки.
Коли мешканець бачить річку не як «нічийну», а, як спільну, змінюється і ставлення, як до водойми, так і до міста загалом. Екологія перестає бути абстрактною темою — вона стає особистою.
Так само важливо, щоб міська влада теж приділяла увагу цій проблемі. Якщо так відбувається, то дилема близька до вирішення. Відомо, що міська рада Бірмінгема на початку 2000-х років успішно залучила фінансування з Європейського фонду регіонального розвитку для реалізації проєкту «Природні річки та зелені коридори». Цей проєкт мав покращити лісові масиви, луки, водно-болотні угіддя та водотоки вздовж річки Рі та її приток на південному заході Бірмінгема та річки Тейм на заході Бірмінгема.
Окрім покращення середовища існування диких тварин, проєкт приніс користь громадам, зробивши місцеві зелені зони привабливішими та сприятливими до здорового способу життя. Він тривав до липня 2021 року та покращив цінність середовища існування 150 гектарів відкритого громадського простору та пов’язаних із ним водотоків.
Дзеркало розвитку міста
Стан води в Бірмінгемі — це дзеркало його розвитку. Там, де вода очищується і повертається до життя, з’являється надія на стале майбутнє. Там, де проблеми замовчуються або відкладаються, накопичуються ризики — екологічні, соціальні, економічні.
Бірмінгем нині перебуває в точці вибору. Він уже не є індустріальним гігантом XIX століття, але ще не став повністю «зеленим» містом XXI. Те, як він ставиться до своїх річок, покаже, чи здатен мегаполіс навчатися на власній історії. Рано чи пізно вода повертає місту всі його рішення — чистими берегами або каламутною течією.
Джерела: