Пресу називають п’ятою владою. І не дарма. Адже словами можна впливати значно більше, ніж діями. Джордж Якоб Холіок був простим бірмінгемцем, який зробив свій внесок у культурне життя англійців. Більше на сайті ibirmingham.
З робітничого класу
Холіок народився 13 квітня 1817 року в Бірмінгемі. Його батьки були простими робітниками. Джордж виріс у великій родині, мав дванадцять братів і сестер. Бірмінгем тоді був промисловим містом. Десятки різних фабрик та цехів. Майже всі в місті працювали на заводах. Батько Холіока працював на ливарному заводі, він був бригадиром. А мати працювала на гудзичній фабриці.
Холіок відвідував Інститут механіки. Варіантів для роботи на той час у нього було не так уже й багато. Але у вісімнадцять, під час навчання, він познайомився з працями Роберта Оуена. Його висловлювання та зауваження допомогли сформувати політичні погляди Холіока. А також його думка щодо того, що відбувається у трудовому світі.
Джорджу вдалося ненадовго вирватися із робітничого класу. Він був учителем. Але його яскрава політична позиція призвела до того, що довелося залишити цю роботу.
Перші роботи та вплив на світ
Після невдалої педагогічної кар’єри, Холіок почав працювати з виданням «The Oracle of Reason». Перші його публікації стосувалися «секуляризму». Холіок був затятим противником впливу церкви на державу. Саме поняття «секуляризм» виступає за відчуження релігії від держави та будь-якого державного органу. На той час в Англії був сильний вплив церкви. Деякі закони було сформовано на основі релігійних догм. Наприклад, був закон, що кожен учитель мав починати урок з молитви. Так, Джордж Холіко став останнім англійцем, якого посадили за атеїстичні погляди.
Його заарештували просто під час одного з виступів. Хоча згодом, деякі історики та біографи вивчивши ту саму промову, дійшли висновку, що в ній не було радикальних антирелігійних висловлювань. Але на той момент репутація Холіока говорила за нього. Одним із головних «противників» Холіока був Джеймс Кларк, який виступав за протилежні речі.
Початок профспілок
Бірмінгем був робочим містом. Одночасно на фабриках були великі проблеми з умовами праці та оплатою. Бірмінгемці щосили намагалися змусити промисловців їх цінувати. Робота та книга Холіока «History of cooperation in Rochdale» допомогли цій ситуації зрушити з мертвої точки. Саме його праці сприяли тому, що у 70-х роках 19 століття у Бірмінгемі виникло майже 250 робітничих кооперативних спільнот.
Цю книгу переклали кількома іноземними мовами. Адже Бірмінгем не був самотній у цій проблемі. Інші європейські промислові міста стикалися з тим самим обуренням робітничого класу.
Помер Холіок у січні 1906 року. Його поховали на Хайгейтському цвинтарі у Лондоні. За роботу та внесок у світовий розвиток Холіока неодноразово нагороджували різними меморіальними табличками та пам’ятниками.
Окрім впливу на життя та сприйняття робітничого класу, він зміг популяризувати такі поняття як «джингоїзм» і «шовінізм». Точніше запровадити їх у світ. Холіок став першим, хто знайшов назву для подій, що відбувалися у світі в той час.
Шовінізм – це ідеологія національної переваги, яка складається з дискримінації та гноблення інших народів. Саме шовінізм породив ненависть до чужинців. Шовінізм може бути орієнтованим не лише на ставлення до іноземців, а й до земляків із інших регіонів. Щось подібне було в Америці, коли південь воював із північчю під час Громадянської війни (1861-1865 рр.).
Джингоїзм – це шовіністичний націоналізм. Для нього характерною є пропаганда колоніальної експансії та популяризація національної ворожнечі. Джингоїзмом називають військові дії однієї країни стосовно іншої, з метою захисту їх національних інтересів.