У таланту багато друзів. Вивчаючи біографії талановитих артистів, тільки переконуєшся в правдивості цього висловлювання. Ось і Кліффорд Грей теж підтвердив це. У світі культури та творчості він відомий не лише як композитор, а і як актор. Більше на сайті ibirmingham.
У пошуках себе
У 1887 році в Бірмінгемі народився Персіваль Девіс. У нього було звичайне дитинство. Шкільні роки пройшли у школі короля Едварда VI для хлопчиків на Кемп-Хілл. Спочатку Персиваль навіть не думав про творчу кар’єру. Він працював то в одному офісі, то в іншому.
Як тільки він почав виступати на сцені, то одразу змінив ім’я та взяв псевдонім Кліффорд Грей. Йому вдавалося бути у центрі уваги, і сцена стала йому другою домівкою. Але після шлюбу в 1912 році, Кліффорд відсунув на другий план сцену та виступи. Він почав писати сценарії для шоу на Вест-Енді. Ще й переїзд до Лондона сприяв розвитку його кар’єри.
Робота як літератора і композитора принесла йому більше впізнаваності та популярності, ніж спів. У 1916 році Грей став співпрацювати з відомим американським композитором Натаніелем Ейєром. Разом вони працювали над кількома великими постановками для Бродвею.
Успіх в Америці
Попри те, що в Лондоні Грей мав свою дещицю успіху, до Нью-Йорка він вирушив з великим бажанням. У 1920 році Кернон запросив його до Нью-Йорка для роботи над мюзиклом «Florenz Ziegfeld’s Sally». Саме з цієї п’єси і почалася плідна праця Кліффорда Грея на Бродвеї. Здебільшого він писав лібрето для різних п’єс, комедій, ревю.
20-ті роки були важливими для розвитку світового кінематографа. Коли з’явилося звукове кіно, багато фахівців, які працювали над німим кіно, залишилися без роботи. Але Кліффорд зміг підлаштуватися під новацію. І вирушив до Голлівуду. Там він працював із Віктором Шерцінгером, Оскаром Штраусом. У Голлівуді він працював не тільки як композитор, а і як актор, і сценарист.
Грей написав сценарії та тексти для фільмів «The Vagabond Lover», «In Gay Madrid», «The Smiling Lieutenant». До його голлівудської фільмографії входить більше дюжини фільмів.
Але найбільше цінувалися саме його пісні. Головним хітом його творчості багато хто вважає пісню «Якби ти була єдиною дівчиною у світі». Після його смерті саме цю пісню використовували багато режисерів. Але лондонці полюбляють інший його хіт «Spread a Little Happiness». Декілька сезонів її використовували для постановок у Вест-Енді.
Повернення додому
У 1932 році Кліффорд Грей повернувся до Лондона. Там він продовжив писати сценарії та музику. На батьківщині він написав два десятки сценаріїв. Найпопулярнішим був фільм «Rome Express». У Вест-Енді понад десять років показували його шоу, яке він писав у співпрацю з іншими авторами. Але композиторська діяльність була найпліднішою у його житті — 3000 пісень.
Коли почалася Друга світова війна, Грей вступив до Національної сервісної Асоціації (ENSA). Ця організація займалася гастрольними турами для різнопланових артистів з метою розваги військових.
У 1941 році місто Іпсвіче в Саффолку зазнало німецьких бомбардувань. Вибухи та страх спровокував у Грея інфаркт. Саме від нього він і помер. Кліффорду Грею було 54 роки. Його поховали на Старому цвинтарі Іпсвіча.
Попри величезний вплив Грея на американський та британський кінематограф, у його житті було мало яскравих фактів. Він був у шлюбі, мав трьох доньок і багато працював.
Але все-таки у його біографії є кумедний випадок. Хоча він і трапився вже після його смерті. І пов’язаний він був із його псевдонімом. 1979 року в Американському журналі вийшла стаття журналіста Тома Кларка. Стаття розповідала про бобслеїста, який виступав на Олімпійських іграх. Кларк припустився помилки, написавши, що спортсмен, на ім’я Кліффорд «Тіппі» Грей це Кліффорд Грей (актор і композитор). Справжній «Тіппі» помер у 1968 році. Але багато хто все одно повірив у цю інформацію. Упродовж кількох десятиліть вони вважали його ще й спортсменом. Остаточно цей міф розвіяли у 2013 році.