У той самий час, як була винайдена фотографія умілі руки хіміків і фабрикантів у Бірмінгемі з успіхом вдосконалювали матеріали, що використовувалися для дагеротипної фотографії у 1840-х роках. Робота Джона Персі та Джорджа Шоу щодо таких промислових удосконалень виробничого процесу для срібла мала важливий вплив на історію фотографії та її якість. Ці люди були пов’язані своїми професійними асоціаціями в Бірмінгемській королівській школі медицини та хірургії на Парадайз-стріт, але їхній вплив на фотографію, як це парадоксально не звучить, також залежав від їхніх зв’язків у тогочасній металургії Бірмінгема. Більш детально на ibirmingham.info.
Дагеротип у Бірмінгемі
Вважається, що Джордж Шоу створив дагеротип у Бірмінгемі протягом двох днів після того, як Луї Дагер публічно оголосив про винайдений ним процес у серпні 1839 року. Це стало можливим завдяки його мережам у наукових і виробничих спільнотах Бірмінгема. Суть винаходу Дагера оприлюднив у Бірмінгемі француз М. Сте Круа.
Він продемонстрував увесь фотографічний процес на плакованих срібних пластинах науковцям міста у Філософському інституті на Кеннон-стріт. Протягом наступних чотирьох днів Сте Круа прочитав курс лекцій, охопивши ширшу аудиторію, включаючи металургів.
У тандемі з появою дагеротипії як домінівного комерційного фотографічного процесу Бірмінгем досяг вершини своїх можливостей інновацій у процесах виробництва гальванічних металів. Відомо, що для виготовлення дагеротипів використовувалося поліроване срібло як світлочутлива підкладка.
Зображення формувалося шляхом обкурювання срібної пластини над йодом для створення світлочутливої поверхні йодиду срібла, яка експонується в камері, а потім розгортається над гарячими парами ртуті та фіксується в умовах гіпо, щоб зробити зображення стабільним.
Отже, якість матеріалу поверхні срібного зображення, його здатність реагувати з хімічними речовинами та пластичність під час полірування є вирішальними для безперебійного процесу дагеротипії та якості отриманого зображення. У цьому дослідженні матеріал поверхні срібла та його якості розкривають багату історію промислових практик.
Роботи хіміків-експериментаторів, таких, як Джордж Шоу, з електрометалургії мали чітке промислове застосування, а нові процеси виробництва матеріалів були швидко підхоплені великими виробничими підприємствами, такими як Elkington, Mason and Co на Ньюхолл-стріт, на відстані не більше півмилі від Королівського коледжу, де працював Шоу.
Нова технологія гальванічного покриття
Нова технологія гальванічного покриття призвела до виробництва гальванічного срібла з іншими якостями матеріалу, ніж традиційні плаковані пластини. Такі якості були невід’ємно корисними для фотографічного процесу дагеротипії.
Протягом чотирьох років після його початкових експериментів із дагеротипією Шоу накопичив високий рівень навичок і тактильних знань про поведінку фотоматеріалів, як у процесах калотипії, так і в дагеротипії. Близько 1843 року він створив дагеротипні фотографії Френсіса Маріана, які демонструють його фотографічну діяльність у Бірмінгемі та швидкість, з якою він міг робити портрети.
На той час процес дагеротипії пішов далі від процесу Дагера 1839 року, час експозиції скоротився завдяки додаванню парів брому та іншим нововведенням. Але робота Шоу над гальванічним покриттям запропонувала неабиякі подальші вдосконалення.
Джорж Шоу працював разом зі своїм колегою доктором Джоном Персі, який був професором органічної хімії в Королівському коледжі в 1844 році, а пізніше став відомим завдяки своїй роботі в промисловій металургії в Королівській гірничій школі в Лондоні.
Обидва шукали тактильних практичних знань фотографічних матеріалів за допомогою експериментів. Є описані спільні досліди Персі та Шоу щодо світлочутливості хлориду срібла за різних умов. Ці знання про поведінку світлочутливих хімічних речовин, були вельми важливими для розвитку фотографічних процесів.
До слова глибокі знання Персі про матеріали дагеротипу щодо обробки срібла та міді стосувалися не лише фотосправи. Вони красномовно засвідчували, що Персі був у центрі бірмінгемських кіл фабрикантів того часу. Ці матеріальні знання та виробнича мережа, були запорукою його авторитету серед виробників міста.
Комерційне застосування
Працюючи у своїй центральній базі на Ньюхолл-стріт, біля Інституту механіки та неподалік від фабрики Елкінгтона, Персі повсякчас нотував корисну та правдиву інформацію про тактильні нюанси та деталі виробничих процесів для металів і матеріалів, що вироблялися в місті. Наприклад, про методи отримання «мертвого» білого кольору срібла та уникнення жовтуватого відтінку, запобігаючи розчиненню основної міді під час гальванічного розчину.
Тобто вдосконалення процесу фотографування та виготовлення світлин, шляхом покращення якості дагеротипів стали можливими в результаті технологічного прогресу у виробництві, забезпеченому промисловим капіталізмом, який насправді не був націлений на фотографічне використання.
Перевага гальванопластики перед фотографією відбулася завдяки положенню Шоу в інноваційному металообробному центрі Бірмінгема. Ці вдосконалення фотографії можна назвати випадковими. Хоча фотографія, звичайно, була частиною значно ширшої картини розвитку технологій і виробництва, які порушували усталені процеси.
Фотопластинка для дагеротипу, виготовлена за допомогою Бірмінгемського процесу магнітогальванічного покриття, ідеально підходила для комерційного застосування у виготовленні портретів у 1840-х роках. Це вдосконалення стало наслідком конкурентних промислових процесів і ліцензійних обмежень. До слова, розвиток нових технологій, як у гальваніці, так і у фотографії був сповнений труднощів, пов’язаних із патентними обмеженнями 1840-х років.
У підсумку підвищена фоточутливість пластини призвела до швидшого часу експозиції, що потребувало менше світла, дозволяючи фотографам робити портрети за несприятливих умов освітлення та погоди. Також з’явилася можливість фотофіксації інших бажаних об’єктів, які не можуть статично сидіти на місці, наприклад, маленьких дітей, чи домашніх тварин.
Теоретики & практики
У підсумку амбіційна робота винахідливих бірмінгемських електрометалургів над процесом дагеротипії, що стала результатом конкурентних удосконалень промислових виробничих процесів протягом 1840-х років, дозволила дагеротипу розвинутися в зрілий, працездатний фотографічний процес, який широко поширився через усталену мережу.
Саме тактильний, практичний підхід до цього дослідження виявив робочі якості цих металевих матеріалів, які є ключовими для розуміння того, які покращення у фотографії пропонують магнітні срібні пластини, виготовлені в Бірмінгемі.
Крім того, історія з удосконаленням роботи дагеротипу наочно демонструє підтримку освітніми закладами Бірмінгему в ХІХ сторіччі об’єднання вчених і виробників у сфері мистецтва та промисловості в місті. Роль таких установ у дослідженні та розробці, а також у забезпеченні доступності наукової освіти для виробників Бірмінгема була ключовою для успіху, оскільки це дозволяло розвивати використання процесів і матеріалів.
Джерела: